ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ WEB-2.0 НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА ФІЗИКИ
З досвіду роботи
вчителя математики,
інформатики та
фізики
загальноосвітньої
школи
І-ІІІ ступенів
№ 2
Норенко Людмили
Миколаївни
Мета даного досвіду – продемонструвати шляхи стимулювання інтересу до вивчення математики і
фізики та сприяння формуванню в учнів інформаційно-комунікаційних
компетентностей засобами web-2.0.
І. ВСТУП
Одним
з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого
сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними
засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури,
життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності.
Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту
роль, яку він може відігравати у формуванні особистості. З цією метою, я, вчитель 21 століття, намагаюся постійно
займатися самоосвітою: беру участь
у різноманітних тренінгах, семінарах та вебінарах, постійно удосконалюю свою
майстерність у роботі з комп’тером, ресурсами
Web 2.0, наповнюю сайт Славутицької
загальноосвітньої школи №2 важливою та цікавою
інформацією (виконую функцію адміністратора), допомагаю вчителям оволодіти
навичками роботи з ІТ (шкільний куратор курсів
Intel).
Сучасні діти просто не
уявляють свого життя без новітніх ґаджетів. Вони звикли заповнювати ними увесь свій вільний час. Добре, якщо дитина використовує гаджет для свого
розвитку – це й справді надає багато можливостей для навчання, здобування нових
знань та корисних знайомств, пошуку необхідної інформації. На жаль це не так…
Перебороти цю залежність практично нереально, а
фактично не потрібно – ці навички будуть потрібними в їх подальшому житті, тому
я поставила собі за мету в своїй роботі для навчання учнів максимально раціонально використовувати широкий
спектр можливостей веб -ресурсу.
Мережа Інтернет перестала бути середовищем
передавання інформації і транспортним каналом постачання знань. Пасивна позиція
учня змінюється на інтерактивну й персоналізовану позицію коментатора,
співучасника дискурсу, виробника інформації.
Окрім цього, високий рівень ефективності
взаємодії користувачів в Інтернет-середовищі, значна кількість принципових
особливостей і різних можливостей мережевих сервісів Web 2.0, а також відносна
дешевизна зумовлюють серйозні перспективи використання подібних технологій як
учителями, так і учнями і тим самим визначають необхідність їхнього глибокого
впровадження у навчально-виховний процес[1, c.88]
Дана робота - це звіт про використання в моїй
педагогічній практиці деяких мережевих
сервісів та прикладних тестуючих і узагальнюючих програм, що є актуальними
оскільки нові стандарти загальної середньої освіти ґрунтуватимуться на
компетентнісному підході до навчання та показуює шляхи впровадження інформаційно-комунікаційних
технологій у навчально-виховний процес, вироблення в учнів ключових життєвих компетентностей учнів на
уроках вивчення математики
і фізики.
ІІ. ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ WEB 2.0 ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ
МАТЕМАТИКИ ТА ФІЗИКИ
За концепцією НУШ одним із
пріоритетних напрямів є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у
навчально-виховний процес та вироблення в учнів ключових життєвих
компетентностей, які мають допомогти досягнути успіхів в усіх сферах їхнього
життя [4, c.1].
У
своїй роботі використовую методи навчання математики, що формують набуття
математичних компетентностей в сучасній загальноосвітній школі: 1) метод
конкретної ситуації (вчить учнів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати
різні варіанти, складати свої задачі. 2) метод інциденту (залучення учнів до
участі в олімпіадах, у конкурсах «Кенгуру» , «Левеня» учні вчаться долати інертність,
переборювати стресові ситуації); 3) метод мозкового штурму (привчає учнів на
поставлені запитання давати свої варіанти відповідей); 4) метод занурення
(створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання,
ефективно розв’язують їх); 5) метод евристичних питань (спонукає учнів думати,
аналізувати); 6) метод проектів [6,C.87].
Останнім часом у мережі Інтернет
з’являється все більше сервісів, побудованих за технологією WEB 2.0: YouTube, Google Drive, FreeMind, Mindmeister, Blogger, Learningapps, Twitter, FaceBook, LinkedIn, Google-КЛАСС, Webinar, Yaklas тощо. Використання
в навчальному процесі цих сервісів може сприяти розвитку
критичного
мислення, колективної творчість та колективної взаємодії, уміння
аналізувати, обирати головне та
застосовувати набуті знання в подальшому житті. Учень
може отримати доступ до цифрових колекцій, електронних бібліотек,
довідників та відеоуроків, тестуючих систем,
інтерактивних вправ.
У мене як вчителя,
що викладає математику, інформатику та фізику,
є потреба під час уроків максимально функціонально, змістовно та раціонально
поєднувати всі ці контенти, аби кожен мій урок був цікавим, корисним, навчав, виробляв
навички та компетентності.
В роботі я найчастіше
використовую:
1.
GOOGLE CLASSROOM
Google Classroom є унікальним додатком Google оскільки розроблена саме для
освітніх потреб [5, c.1].
У Google Класі зручно працювати і вчителю і учню. оскільки сервіс має
зручний, інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс і можливості, необхідні учасникам
освітнього процесу.
В мене п’ять Google-класів, в які я об’єдную учнів за предметом викладання: математика,
інформатика чи фізика (додаток 2). Після розміщення завдання в Класі на
електронну скриньку учнів (цілого гугл класу, або вибраних мною окремих учнів)
надходять повідомлення в яких є посилання на вправу.
Через GOOGLE -класи є можливість залучити дітей до
самостійного розв’язання задач типових або проблемного характеру. Так при
вивчення теми «Арифметичний квадратний корінь» для закріплення навичок
розв’язування рівнянь додатково задаю вправу , яка допоможе сильному учневі
повторити, а більш слабкому спробувати розібратися з методами розв’язання.
Помилки під час виконання таких вправ виділяються червоним кольором, в учнів є
можливість проаналізувати, та виправити їх під час наступного проходження тесту
(додаток 3).
Доцільно
використання GOOGLE класів, коли
навчальний матеріал пов’язаний з раніше вивченим та є потреба повторити, чи
систематизувати матеріал з тем. Так, наприклад, перед самостійною роботою з
теми «Подібність трикутників» з геометрії у 8 класі пропоную завдання, які складені у вигляді
вікторини (додаток 4). Учні мають змогу проходити тести вдома, декілька разів
та фактично під час гри узагальнюють свої уміння та навички.
Завдання можуть бути практичного і прикладного
характеру які необхідно виконати в домашніх умовах. Так при вивченні теми «Рух»
з фізики у 7 класі я пропоную розв’язати вправи, що вимагають від учнів уміння
читати графіки залежностей між фізичними величинами, та знаходити за ними
проміжні значення змінних (додаток 5).
Доцільно
напередодні контрольної роботи (за
тиждень) дати тест створений за допомогою GOOGLE- форми в GOOGLE- класі, з метою виявлення прогалин у
знаннях (додаток 6), та під час уроку-підготовки включаю ті завдання, з якими
учні справилися найгірше. Результати
представлені у вигляді діаграми та таблиці автоматично створюються ( додаток
7), а також є можливість проаналізувати
правильність виконання окремого питання як класом (додаток 8) та окремим учнем
(додаток 9).
Оцінювання можна виконувати вручну або автоматизовано, учні отримують повідомлення про оцінку на поштову
скриньку.
За усіма завданнями можна спостерігати одночасно, і контролювати роботу над
окремим завданням відразу в декількох класах. Це значно економить час вчителя.
Також є можливість надання доступу для одночасної роботи над одним
документом декільком користувачам. Спільна робота розширює можливості навчання, учні можуть допомагати один одному. Такий підхід сприяє розвитку комунікативної
компетентності, виробленню вмінь працювати в групах.
Зрозуміло, що під час виконання вправ вдома в учня є
можливість спитати в батьків, друзів, подивитися підказку в інтернеті. Тому я в
GOOGLE класі задаю вправи скоріш для
узагальнення та повторення ніж для перевірки
та контролю.
Важливим є організовувати
ІКТ-підтримку також для учнів дистанційної,
екстернатної та індивідуальних форм навчання. Так, діти, що навчаються на
екстернатній формі, теж є учнями мого
віртуального класу та мають змогу відпрацьовувати всі ті ж навички, що й решта та
формувати в себе інформаційно-комунікаційні компетентності.
Матеріали розміщені на блозі чи в GOOGLE- класі учні можуть переглядати вдома для повторення
вивченого, або ж для того, щоб краще розібратись з темою або були відсутніми при її вивченні.
Для засвоєння матеріалу кожен учень матиме змогу
підібрати свій власний темп сприйняття, обробки
та засвоєння інформації, діти почувають себе комфортніше та впевненіше.
Так для учнів з початковим рівнем знань підбираю чи
створюю нескладні вправи, виконуючи
які декілька разів, вони візуально
починають розрізняти певні геометричні об’єкти, фізичні явища. Під час уроків
вони стають уважнішими, усвідомлюють необхідність уміння застосування ІКТ в
навчанні.
Вважаю, що це
сприятиме підвищенню мотивації до навчання та кращому засвоєнню навчального
матеріалу.
2.
ІНТЕРНЕТ-СЕРВІС МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ДИДАКТИЧНИХ ВПРАВ LEARNINGAPPS
В GOOGLE класі,
я використовую вправи та завдання створені за допомогою LearningApps.org .
Даний додаток Web
2.0 є конструктором для розробки
різноманітних інтерактивні вправ та завдань з різних предметних галузей, за
допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання, що сприяє формуванню
їх пізнавального інтересу. Завдання можна створювати за певними шаблонами (додаток
10), заповнюючи відповідну форму
(додаток 11) та зберігаючи посилання на цей веб-ресурс(додаток 12) і публікуючи
в GOOGLE класі завдання (додаток 13). Це
можуть бути вправи з вибором правильної відповіді, вікторини, послідовності,
розподіл та на заповнення пропусків. Це можуть бути завдання на
класифікацію, пазли, кросворди, та ін.,
які постійно змінюю відповідно до тем.Розроблені вправи також розміщую на
власному блозі.
Пропоную учням самостійно створити вправи в Learningapps , що вимагає від учнів попередньо ознайомитись з
матеріалом, розібратися з основними
поняттями та спробувати знайти зв’язок між ними. Це розвиває логічне мислення,
спостережливість та сприяє витобленню Ік компетентностей.
3. БЛОГ
Блог – це особистий веб-сайт, який організований у вигляді журналу або
щоденника. Мій блог - має назву «Вчимося разом», оскільки я разом з
учнями починаю вчитися працювати за допомогою сервісів WEB
-2.0 та має на меті оволодіння учнями комплексом знань, умінь і навичок,
необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності [3, c.45].
Я в своїй роботі використовую платформу Blogger для:
·
розміщеня матеріалів до уроків та посилань на веб- ресурси де можна ознайомитися з окремими теоретичними
питаннями. Діти
та батьки можуть переглянути розробку
уроку або інтерактивні (додаток 14).
·
підговки учнів 11 класу до ЗНО. Я підбираю завдання, знаходжу джерела за
якими вони зможуть повторити, узагальнити свої знання з тем математики 5-11
класів ( додаток 15).
·
онлайн – дискусій по про хід виконання
вправ або з організаційних питань . Залишаючи коментар до мого повідомлення у блозі, учні стають учасниками
справжньої дискусії.
·
створення публікацій та оголошень. Тут розміщую інформацію про клас,
відображаю життя класу у світлинах, пишу враження про спільні справи, загальношкільні
заходи (додаток 16 ).
·
зворотнього зв’язку. Мій блог можуть
читати не лише учні та колеги, а й батьки,
які спостерігають за життя класу та школи, можуть надавати слушні
поради,ставити запитання, бути ближчими до цієї сторони життя своєї дитини.
Всі
можливості блогу близькі до принципів Нової української школи , оскільки Міністерство
декларує педагогіку партнерства, що ґрунтується на співпраці учня,
вчителя та батьків.
Прозорість та інформаційна відкритість на всіх етапах організації освітнього
процесу, співпраця всіх його учасників – основна засада Нової української школ [1, c. 1]
Але робота з блогом потребує більше часу на публікацію
матеріалу, менш продуктивна та не має такої тісної взаємодії як в GOOGLE класі.
Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення
процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.
Часто під час уроків подаю учням
інформацію у вигляді таблиць, списків, тексту, але їх мозку потрібно зробити додаткову роботу щодо перекладу цієї інформації у мову, зрозумілу для нього. Якщо ж ця
інформація оформлена у вигляді
Ментальних карт, то вона легко і просто сприймається , тому що записана
на «мові мозку».
Таким чином, МК можна використовувати, щоб
"застенографувати" ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли
учні міркують над яким-небудь завданням.
Такі
карти знань діти можуть робити як на папері так і через програму FreeMind , чи через онлайн-
сервіс Mindmeister.
При створенні проектів та розв’язуванні компетентністних задач з
інформатики, при закріпленні чи узагальненні матеріалів з фізики та математики актуально
перенести всю інформацію на ментальну карту, або карту знань , бо завдяки цьому
діти починають бачити взаємозв’зки між фізичними величинами, подіями, одиницями
вимірювання тощо.
Наприклад при узагальненні знань з тем фізики «Рух»,
«Сили » дуже зручно дати завдання створити карту знань, яку учні можуть
використати на як уроці підготовки до контрольної роботи, так і під час теми «Повторення» в кінці навчального
року (додаток 17).
Я використала онлайн-
сервіс Mindmeister для
створення власного педагогічного кейсу (додаток 18).
ІІІ. ВИСНОВОК
ІІІ. ВИСНОВОК
Одним
з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого
сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними
засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури,
життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності.
Сучасні соціальні сервіси Web 2.0
відкривають необмежені горизонти для застосування їх у навчальній, професійній,
персональній та соціальній діяльності [1, c.89], а саме:
·
використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних
ресурсів;
·
самостійне створення мережевого навчального контенту;
·
надання та отримання дистанційних консультацій;
·
освоєння нових концепцій інформаційного середовища;
·
отримання нових знань та формування нових навичок;
·
колективна творчість та колективна взаємодія.
Мій досвід використання сервісів Веб 2.0 вказує на
доцільність використання під час уроків математики та фізики Інтернет-сервісів як засобу формування інформаційно-
комунікаційних компетентностей.
За рахунок оволодіння учнями та вчителем навичками роботи з ресурсами мережі доступ до яких є
вільним, налагодження ефективної комунікації (навчання, консультування,
обговорення) знання стають більш глибокими та грунтовними, це допомагає учням побачити
зв’язки між навчальними предметами та їхнім власним життям, навчання набирає
для них більшого сенсу, дає можливість стати більш вмотивованими та
самокерованими у навчанні.
ІV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Балик Н.Р. Використання
соціальних сервісів WEB 2.0 в галузі вузівської та
післявузівської педагогічної освіти з інформатики / Наукові записки
Тернопільського нац.пед.у-ту ім.В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008. – №7. –
С.88-90.
2. Дягло Н.В. Вікі-технології у сучасній освіті
// Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. – Чернігів. –
2008. – Вип.58. – С.86-90.
3. Забарна А.П. Використання мережевих щоденників (блогів) у
навчально-виховному процесі школи // Інформатика та інформаційні технології в
навчальних закладах. – 2008. – №5 (17). – С.45-49.
4. НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА [Електронний ресурс]. –
2017. – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola.
5. Google Classroom – онлайн клас для ефективного навчання
[Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://nus.org.ua/affiche/google-classroom-onlajn-klas-dlya-efektyvnogo-navchannya/.
6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті:
світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики /
Під заг. ред. О.В. Овчарук. -.: «К.І.С.», 2004. –112с.
ДОДАТКИ:
Додаток 2
Додаток 3
Додаток
4
Додаток
5
Додаток
6
Додаток
7
Додаток
12
Додаток
15
Додаток
16
Додаток
17
